Проєкт освітньої програми ліцею на 2022-2023 навчальний рік

ПРОЄКТ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Пісківського ліцею імені Героїв-земляків Костопільської міської ради

на 2022-2023 навчальний рік

2022-2023 н. р.

ЗМІСТ

ВСТУП

Відповідно до статті 1 Закону України «Про освіту» заклад загальної середньої освіти реалізує автономію, що означає право  суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, неза­леж­ності та відповідальності у прийнятті рішень щодо ака­деміч­них (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності.

Освітня програма закладу загальної середньої освіти є єдиним комплексом освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Основою для розроблення освітньої програми є стандарти освіти відповідного рівня.

Освітня програма містить:

• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;
• перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність;
• загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти;
• структуру програми.

Термін реалізації: 2022-2023 роки

Структура програми:

І розділ – Загальні положення;

ІІ розділ – Дошкільна освіта (групи з короткотривалим перебуванням дітей);

ІІІ розділ – Початкова освіта (1-2, 3-4 класи);

IV розділ – Базова середня освіта (5-9 класи);

V розділ – Повна загальна середня освіта (10-11(12) класи);

VІ розділ – Дистанційне навчання.

Кожна з них визначає:

1. Загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором, а також логічної послідовності їх вивчення.

2. Очікувані результати навчання учнів.

3. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

4. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

РОЗДІЛ І

Пояснювальна записка

1. 1. Призначення ЗЗСО та засоби його реалізації

Пісківський ліцей імені Героїв-земляків  Костопільської міської ради у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про дошкільну освіту», «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, Статутом ліцею, іншими нормативно-правовими актами.

Організація здобуття освіти у закладі здійснюється за формами, визначеними законодавством України, наказами МОН України, Статутом ліцею: інституційна (денна), індивідуальна (педагогічний патронаж, домашня (сімейна), екстернат).

Ліцей несе відповідальність перед собою, суспільством і державою за:

• безпечні умови освітньої діяльності;
• дотримання державних стандартів освіти;
• дотримання фінансової дисципліни.

У відповідності до чинного законодавства заклад здійснює освітній процес відповідно до рівнів навчальних програм чотирьох ступенів освіти:

І  ступінь – дошкільна освіта;

ІІ ступінь –початкова освіта;

ІІІ ступінь – базова загальна середня освіта;

IV ступінь – повна загальна середня освіта.

Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних Типових освітніх програмах.

Основними засобами досягнення мети, виконання завдань та реалізації призначення ліцею є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх  програм.

Освітні програми, реалізовані в ліцеї, спрямовані на:

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;
• виховання працьовитості, любові до природи;
• розвиток в учнів національної самосвідомості;
• формування  людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
• розв'язання завдань формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
• виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної  держави;
• формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення;
• роботу з обдарованимидітьми;
• навчання дітей з особливими освітніми потребами.

Головною метою ліцею  є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник.

Головними завданнями  ліцею є:

- забезпечення реалізації права громадян на повну  загальну середню  освіту;

- виховання громадянинаУкраїни;

- виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини;

- виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

- формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;

 - виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

 - розвиток особистості учня, його здібностей і обдаровань, наукового світогляду;

 - реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

- виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;

- генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості;

- створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

- оволодіння вчителями техніками дистанційного навчання;

- створити умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами;

- підтримка та розвиток здоров’язберігаючого освітнього середовища.

Освітній процес у Пісківському ліцеї імені Героїв-земляків є системою науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Освітня діяльність передбачає діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямовану на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Освітня діяльність  згідно Державних стандартів здійснюється на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів.

Особистісно зорієнтований підхід – спрямованість освітнього процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні;

Компетентнісний підхід – спрямованість освітнього процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна.

Діяльнісний підхід в освіті – спрямованість освітнього процесу на розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь особистості, застосування теоретичних знань на практиці, формування здібностей до самоосвіти і командної роботи, успішну інтеграцію в соціум і професійну самореалізацію.

Освітня діяльність у закладі  спрямована на формування компетентностей здобувачів освіти, що є динамічною комбінацією знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначають здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Викладацька діяльність педагогів ліцею спрямована на формування знань,  компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер-клас, вебінар тощо), та яка провадиться педагогічним працівником, або іншою фізичною особою на основі відповідного трудового або цивільно-правового договору (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Діяльність педагогів  поєднує інтелектуальну, творчу діяльність педагогічного працівника спрямовану на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

У закладі освіти створені та функціонують: психологічна та соціальна служба, методичні об’єднання вчителів-предметників, методичне об’єднання класних керівників, творчі групи.

 Ефективному управлінню якості освітньої діяльності  сприяють система ІСУО та програма КУРС Школа, ДІСО.

1.2. Нормативно-правове забезпечення

Організація освітньої діяльності у закладі загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законодавства України:

• законів України «Про дошкільну освіту», «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»;
• Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р);
• Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688);
• Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392;
• Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 року №6;
• Наказу МОН України від 08.10.2019 №1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів ЗЗСО»;
• Наказу МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів ЗЗСО»;
• Наказу МОН України від 19.02.2021 № 235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів ЗЗСО»;
• Наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми ЗЗСО ІІ ступеня»;
• Наказу МОН України від 29.11.2019 №1493 «Про затвердження типової освітньої програми ЗЗСО ІІІ ступеня»;
• Постанови Кабінету міністрів України від 15.08.2011 №872 “Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах” ( із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №588 від 09.08.2017);
• Лист МОН України від 30.08.2021 «Щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у ЗЗСО у 2021-2022 н.р.;
• Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі ЗСО, затвердженими наказом МОН України, молоді та спорту України від 13.04.2011 року №329»;
• Лист МОН України від 16.07.2021 року №1/9-362 «Деякі питання організації виховного процесу  у 2021-2022 н.р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок»;
• Санітарного регламенту для ЗЗСО, затвердженим наказом Міністерства охорони здоровя України від 25.09.2020 №2205;
• Постанови МОЗ від 26.08.2021 роаку №9 «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у звязку з поширенням  коронавірусної хвороби»;
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.03.2022 №274 «Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні»; 
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 01.04.2022 №289 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти». 

•  

  1.3. Напрямки реалізації

  Згідно з  чинним законодавством організувати освітній процес відповідно до рівнів типових освітніх програм чотирьох ступенів навчання:

  І ступінь – дошкільна освіта тривалістю один рік;

  ІІ ступінь – початкова освіта тривалістю чотири роки;

  ІІІ – базова середня освіта тривалістю п’ять років;

  ІV ступінь – повна середня освіта тривалістю два роки.

  Для реалізації освітньої програми в організації освітнього процесу забезпечити:

• логічну послідовність вивчення предметів, що розкривається у відповідних навчальних програмах;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу, основними формами якого є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також рекомендованими формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо;
•  використання в освітньому процесі сучасних інноваційних технологій, систем (методик) навчання;
• науково-дослідницьку діяльність, участь у проєктах;
• профільне спрямування навчання в старшій школі, що сформовано закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечення якісної його реалізації;
• роботу з обдарованими дітьми;
• навчання дітей з особливими освітніми потребами.

• Для реалізації освітньої програми здійснити навчально-методичне забезпечення:

• підручниками та навчальними посібниками, схваленими Міністерством освіти і науки України;
• спрямувати освітній процес на задоволення потреб учнів у виборі програм навчання;
• продовжувати запроваджувати в освітній процес ліцею сучасні технології навчання, зокрема: проєктні, інформаційно-комунікаційні, критичного мислення, інтерактивні технології, окремі освітні тренди;
• враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення сформувати варіативну складову навчального плану, спрямувати її на підсилення предметів інваріантної складової, запровадження факультативів та факультативних курсів, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, розвивають індивідуальну орієнтованість особистості та формують її всебічний розвиток та на посилення вивчення предметів, які винесено для складання ЗНО;
• реалізувати навчання за наскрізними лініями участь у проєктах, позакласну  роботу і роботу гуртків;
• забезпечити профільне спрямування старшої школи: 10-11-ті класи – профільних предметів всесвітня історія та історія України, також за рахунок додаткових годин на вивчення окремих базових предметів, а саме: українська мова, англійська мова, історія;
• створити умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами та інших осіб незалежно від віку, місця проживання чи перебування, стану здоров’я, інших ознак чи обставин, у тому числі тих, які не можуть відвідувати заклад освіти.

• 1.4. Права та обов’язки здобувачів освіти

  (ВИТЯГ ІЗ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ОСВІТУ» від 05.09.2017 ст.53)

  Здобувачі освіти мають право на:

  - навчання впродовж життя та академічну мобільність;

  - індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, запропонованих освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання;

  - якісні освітні послуги;

  - справедливе та об’єктивне оцінювання  результатів навчання;

  - відзначення успіхів у своїй діяльності;

  - свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, наукової і науково- технічної діяльності тощо;

  - безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці;

  - повагу людської гідності;

  - захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти;

  - користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у  порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів;

  - доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі і науковій діяльності; доступ до інформаційнихресурсів і комунікацій, щовикористовуються в освітньомупроцесі і науковій діяльності; доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі і науковій діяльності;

  - трудову діяльність у позанавчальний час;

  - особисту або через своїх законних представників участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти;

  - інші необхідні умови для здобуття освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами та соціально незахищених верств населення. 

  Здобувачі освіти зобов’язані:

  - виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягтир езультатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти;

  - поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватись етичних норм;

  - відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’яоточуючих, довкілля;

  - дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг.    

   

  Здобувач освіти має право:

  1. На свободу думки, совісті й релігії, вільне вираження власних думок і переконань, свободу отримання інформації, на повагу людської гідності й захист від втручання в особисте життя.

  2. Захист від економічної експлуатації та роботи, яка може бути перешкодою в отриманні освіти чи завдавати шкоди здоров’ю.    

  3. Розвиток особистості, талантів, розумових і фізичних здібностей.

  4. Захист від застосування методів фізичного й психічного насильства.

  5. Отримання безкоштовної освіти відповідно до державних освітніх стандартів.

  6. Додаткову безкоштовну допомогу вчителя в отриманні знань на спеціальних заняттях, передбачених графіком роботи школи й учителя

  7. Навчання в межах державних освітніх стандартів за індивідуальними навчальними планами, у тому числі навчання вдома за медичними показниками, прискорений курс навчання.

  8. Вільне відвідування заходів, не передбачених навчальним планом.

  9. Вибір форми отримання освіти.

  10. Переведення до іншого закладу освіти, що реалізує освітню програму відповідного рівня.

  11. Отримання додаткових (у тому числі платних) освітніх  послуг, що надаються відповідно до Статуту ліцею. Платні послуги можуть бути надані тільки за бажанням учня й тільки в межах основної освітньої діяльності, передбаченої державними освітніми стандартами.

  12. Безкоштовне користування бібліотечно-інформаційними ресурсами школи. 

  13. Добровільне залучення до праці. Учень не може бути знятий з уроків для виконання будь-яко їроботи, не пов’язаної з освітнім процесом.

  14. Отримання оцінки виключно відповідно до своїх знань і вмінь.

  15. Отримання інформації про поставлені оцінки, як за усні, так і за письмові відповіді. Конфіденційність інформації про оцінки за письмові роботи.

  16. Об’єктивну оцінку своїх знань, роз’яснення підстав і критеріїв поставленої оцінки.

  17. Апеляцію щодо об’єктивності виставлення оцінки за семестр, якщо він не згоден з нею.

  18. Користування майном ліцею, яке повертається вчителю після закінчення занять у збереженому стані.

  19. Відстоювання своїх поглядів і переконань при обговоренні спірних і неоднозначних питань у коректній формі. Виклад класному керівнику, психологу, директору ліцею, іншим вчителям своїх проблем і отримання від них допомоги, пояснень, відповідей.

  20. Представлення закладу на конкурсах, оглядах, змаганнях та інших заходах відповідно до своїх можливостей і вмінь.

  21. Умови навчання, що гарантують охорону й зміцнення здоров’я.

  22. Завчасне повідомлення про терміни й обсяги письмових контрольнихробіт, що проводяться відповідно до графіка.

  23. Відсутність домашнього завдання на вихідні дня в 1 по 4 класи (крім читання художньої літератури), а також відсутність завдання на канікули для учнів усіх класів. 

  24. Обсяг часу на виконання обов’язкової частини домашнього завдання, що не перевищує 50 % обсягу аудиторного навантаження з відповідного предмета.

  25. Відпочинок у перервах між уроками й у канікулярний час, додаткові тижневі канікули у першому класі.

  26. Участь у культурному житті ліцею, організованих у ній заходах, що відповідають її віку.

  27. Відкрите висловлювання своєї думки, пропозицій про зміни в освітній діяльності, про якість освітнього процесу.

  28. Участь в управлінні ліцеєм згідно зі Статутом. 

   

  1.5. Принципи реалізації освітньої програми:

• забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
• забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;
• розвиток інклюзивного освітнього середовища;
• забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування;
• науковий характер освіти;
• цілісність і наступність системи освіти;
• прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;
• відповідальність закладу освіти  перед суспільством;
• інтеграція з ринком праці;
• нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями;
• свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти;
• гуманізм;
• демократизм;
• єдність навчання, виховання та розвитку;
• виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;
• формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення;
• формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;
• формування громадянської культури та культури демократії;
• формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля.

• 1.6. Структура 2022-2023 навчального року

  Відповідно Закону України ,,Про освіту” 2022/2023 навчальний рік розпочинається 1 вересня святом «День знань», і закінчується не пізніше 1 липня наступного року (зі змінами, внесеними Верховною радою України).

  Структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на семестри та режим роботи) встановлюютьсянавчальним закладом у межах часу, передбаченого навчальним планом, за погодженням педагогічної ради.

  Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менш як 30 календарних днів.

  Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

  І семестр – з 1 вересня до 23 грудня 2022 року,

  ІІ семестр – з 09 січня по 02 червня 2023 року.

  Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

• осінні - з 24.10.2022  по 30.10.2022;
• зимові -  з 24.12.2022 по 08.01.2023;
• весняні - з 27.03.2023 по 02.04.2023;
• додаткові канікули для дошкільнят та 1 класу – з 20 по 26 лютого 2023 року.

• Згідно зі статтею 34 Закону України «Про загальну середню освіту» відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію для учнів 4, 9 класів  проводиться державна підсумкова атестація, форму і терміни якої Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково. 

  Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення ДПА).

  Передбачається можливість вносити зміни до термінів проведення канікул, початку та завершення навчальних семестрів з огляду на епідеміологічну ситуацію та воєнний стан. Продовження навчання здобувачами освіти за більш безпечними для них формами (індивідуальною, дистанційною).

  1.7. Особливості організації освітнього процесу

  Режим роботи закладу

  Заклад працює за п’ятиденним робочим тижнем, вихідні дні - субота і неділя.

  Відповідно до Закону України ,,Про освіту” тривалість уроку в 1 класі становить 35 хвилин, в 2 - 4 класах 40 хвилин, в 5 - 11класах – 45 хвилин.

  Розклад дзвінків для учнів 1-4 класів

  1 урок                   09.00    - 09.45              перерва - 10 хвилин

  2 урок                   09.55    - 10.40              перерва - 10 хвилин

  3 урок                   10.50    - 11.35              перерва - 15 хвилин

  4 урок                   11.50    - 12.35              перерва - 15 хвилин

  5 урок                   12.50    - 13.35              перерва - 10 хвилин

  6 урок                   13.45    - 14.30             

  Розклад дзвінків для учнів 5-11  класів

  1 урок                   08.00    -  08.45             перерва - 15 хвилин

  2 урок                   09.00    - 09.45             перерва - 10 хвилин

  3 урок                   09.55    - 10.40             перерва - 15 хвилин

  4 урок                   10.50    - 11.35              перерва - 15 хвилин

  5 урок                   11.50    - 12.35              перерва - 15 хвилин

  6 урок                   12.50    - 13.35              перерва - 10 хвилин

  7 урок                   13.45    - 14.30              перерва - 10 хвилин

  8 урок                   14.40    - 15.25

  Крім уроків у закладі проводяться позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдарувань.

  1.8. Робота групи подовженого дня

  Робота ГПД організована для 1-4 класів згідно наказу МОН України від 25.08.2018 року №677«Про затвердження Порядку створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 липня 2018 р. за N 865/32317.

  Група подовженого дня створена для:

• організації навчальної, виховної та пізнавальної діяльності учнів;
• організації дозвілля учнів;
• надання кваліфікованої допомоги учням у підготовці до уроків і виконанні домашніх завдань;
• формування в учнів ключових компетентностей, необхідних для успішної життєдіяльності та самореалізації особистості;
• забезпечення виконання індивідуальної програми розвитку особи з особливими освітніми потребами, індивідуального навчального плану (за наявності).

• Режим  роботи груп продовженого дня  (3 години на день ):

• прогулянки на відкритому повітрі тривалістю не менш як 45 хвилин для учнів початкових класів;
• харчування тривалістю не менш як 30 хвилин;
• виконання домашніх завдань (за наявності) тривалістю до 1 години;
• проведення спортивно-оздоровчих занять тривалістю не менше 45 хвилин;
• фізкульт-хвилинки та гімнастику для очей через кожні 15 хвилин заняття для учнів початкових класів.

• 1.9. Контингент учнів  за класами

  У ліцеї сформовано 11 класів, навчається 259 учнів в 1-11 класах, дошкільна група – 15 дітей. Всього – 274.

  Клас/кіл-ть	Кіл-ть учнів	Середня наповнюваність
  Дошкільна група	16
  1	22	23,1
  2 (інкл.)	25
  3-А	17
  3-Б (інкл.)	16+1
  4	24
  5 (інкл.)	26
  6	31
  7	25
  8	23
  9	20+1
  10	18	14,5
  11	11
  Всього	260+16

  1.10. Навчальні плани

  Навчальні плани на 2022/2023 навчальний рік розроблено на основі:

• для 1-2 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типової освітньої програми (наказ МОН від 08.10.2019 № 1272);
• для 3-4 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типової освітньої програми (наказ МОН від 08.10.2019 № 1273);
• для 5 класу складено за Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти II ступеня, затвердженою наказом МОН України від 19.02.2021 року №235
• для 6-9-х класів складено за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти  ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України  від 20.04.2018 року № 405
• для 10-11-х класів – типової освітньої програми закладів загальної

• середньої освіти ІІІ ступеня», затверджена наказом МОН від 20.04.2018

   № 408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами,

  внесеними наказом МОН від 31.03.2020 №464, історичний профіль).

  Варіативна складова Типових планів використовується на:

• збільшення кількості додаткових годин на вивчення окремих базових предметів;
• запровадження факультативів та факультативних курсів;
• проведення індивідуальних консультацій та групових занять.

• Облік занять з базових предметів, індивідуальних консультацій та групових занять здійснюється на сторінках класного журналу в електронній формі на порталі https://nz.ua.

  Факультативи та факультативні курси проводяться для окремих учнів та груп учнів. Оцінювання навчальних досягнень не здійснюється.

  Детальний розподіл навчального навантаження окреслено у навчальних планах закладу.

  1.11. Форми організації освітнього процесу

  Основною формою організації освітнього процесу є традиційний урок. Згідно Державних стандартів початкової, базової, повної загальної середньої освіти мають місце такі типи уроків:

• • • • • формування компетентностей;
        • розвитку компетентностей;
        • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
        • корекції основних компетентностей;
        • комбінований урок.

• 1.15.  Процеси розвитку, виховання і соціалізації в ліцеї

  Виховання учнів у закладі здійснюєтьсяпід час проведення уроків, у процесі позаурочної та позашкільної роботи. Цілі виховного процесу в закладі освіти визначаються на основі принципів, закладених у Конституції та законах України, інших нормативно-правових актах.

  Основною метою у вихованні учнів у 2022-2023 навчальному році буде формування громадянина, патріота, інтелектуально розвиненої, духовно і морально зрілої особистістості, готової протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.

  Весь освітній процес у ліцеї зорієнтований на учня, розвиток його талантів, виховання на цінностях, цінностях загальнолюдських, цінностях поваги до іншої людини, цінностях любові до власної країни. Це пронизує весь зміст та процес освіти. Виховання позитивних рис характеру та чеснот здійснюється через наскрізний досвід та зміст освіти.

  Виховний процес, як наголошується в Концепції Нової української школи, має стати невід’ємною складовою всього освітнього процесу, проходячи наскрізно як через навчальні предмети, так і систему позакласної, позашкільної роботи. Пріоритетного значення в розбудові нової школи набуває завдання формувати в учнів систему загальнолюдських цінностей:

• морально-етичних – гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей;
• соціально-політичних– свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність.

• Основні завдання виховної діяльності закладу освіти на 2022-2023 н.р. визначені Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року.

  У роботі з учнями педагогічні працівники керуватимуться Основними орієнтирами виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, у відповідності до наступних ключових напрямів:

• ціннісне ставлення до себе;
• ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей;
• ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;
• ціннісне ставлення до праці;
• ціннісне ставлення до природи;
• ціннісне ставлення до культури і мистецтва.

• Серед основних завдань:

• вихонання основних людських цінностей: турботи, поваги, любові, співчуття, милосердя, відповідальності;
• національно-патріотичне виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей;
• забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини,
• формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу;
• підготовка учнів до свідомого вибору сфери життєдіяльності;
• підвищення відповідальності сім'ї за освіту і виховання дітей.

• Протягом 2022-2023 навчального року планується підвищити рівень превентивної роботи. Пріоритетними формами і методами в роботі педагогічних працівників із означеної проблеми залишаються:

• впровадження просвітницької діяльності, спрямованої на формування негативного ставлення до протиправних діянь;
• проведення тижнів правових знань; використання інтерактивних педагогічних технологійна уроках правознавства та в позакласній діяльності;
• впровадження шкільного самоврядування в освітній процес;
• ужиття заходів, спрямованих на підвищення моральності в суспільстві, правової культури громадян, утвердження здорового способу життя;
• запобігання проявам екстремізму, расової та релігійної нетерпимості;
• впровадження нових педагогічних комунікацій між усіма учасниками освітнього процессу.

• Також передбачені екскурсії,віртуальні подорожі,спектаклі, уроки-семінари, конференції, форуми, брифінги, інтерактивні та інтегровані уроки, ділові ігри, відео-уроки, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

  При дистанційному навчанні застосовуються такі форми організації освітнього процесу, як конференції, консультації, віртуальні екскурсії, презентації.

  1.12.  Порядок поділу класів на групи

  При вивченні окремих предметів у закладі відповідно до (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти N 572 від 09.10.2002 наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 921 від17.08.2012 наказу Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016) класи діляться  на групи під час вивчення іноземної мови, трудового навчання за умови більше 27 учнів у класі та під час проведення практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі.

  Тож при вивченні  іноземної мови у 6 класі,   під час вивчення інформатики у 2-10  класах діляться на групи, окрім 11 класу.

  1.13. Використання літератури в освітньому процесі

  В освітньому процесі закладу використовувати лише навчальну літературу, що має грифи Міністерства освіти і науки України («Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», «Схвалено для використання в освітньому процесі») або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах», ухвалений відповідною комісією Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України. Перелік навчальної літератури постійно оновлюється і доступний на офіційному вебсайті Міністерства та на вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти». На вебсайті ІМЗО в розділі «Електронна бібліотека», крім електронних версій підручників, розміщені художні та науково-популярні видання серії «Шкільна бібліотека» для 5-6 класів закладів загальної середньої освіти .

  1.14. Математична освіта в Україні

  5 серпня 2020 року Кабінет Міністрів України ухвалив Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), реалізація якої передбачена до 2027 року.  Концепція спрямована на модернізацію STEM-освіти, її широкомасштабне впровадження на всіх складниках та рівнях освіти, встановлення партнерства з роботодавцями і науковими установами та їхнє залучення до розвитку природничо-математичної освіти, тому вчителі природничих дисциплін мають скоригувати свої навчальні плани із змістом зазначеного документа, оскільки розвиток STEM-освіти може бути забезпечений на початковому, базовому та профільному рівнях. STEM-освіта може реалізуватися через усі види освіти – формальну, неформальну, інформальну (на онлайн-платформах, у STEM-центрах/лабораторіях, за допомогоюекскурсій, турнірів, конкурсів, фестивалів, практикумівтощо). Згідно з Концепцією, навчальні методики та навчальні програми STEM-освіти будуть спрямовані на формування компетентностей, актуальних на ринку праці. Зокрема, це критичне, інженерне і алгоритмічне мислення, навички оброблення інформації й аналізу даних, цифрова грамотність, креативніякості та інноваційність, навички комунікації. STEM-освіта буде впроваджуватись із урахуванням принципів особистісного підходу, постійного оновлення змісту освіти відповідно до нових досягнень науки та вимог ринку праці, формування необхідних компетентностей на всіх складниках та рівнях освіти, розвитку закладів спеціалізованої освіти наукового спрямування.

  Важливою складовою частиною виховної роботи закладу освіти є учнівське самоврядування, яке є однією із умов залучення учнів до громадської діяльності. Самоврядування в закладіосвітимає стати для учнів справжньою школою демократії, школою громадянського становлення підростаючого покоління.

  Місія новоїукраїнської школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками. І цестосується не лише пошуку нових форм роботиз дітьми, але й перегляду існуючої освітньої практики в контексті нової філософії роботи з сім'єю. Дана філософія значно більшою мірою відповідає запитам батьків і спочатку орієнтована на встановлення тісних контактів із родиною, плідну взаємодію з батьками учнів.

  Тому сьогодні перед закладом освіти стоїть завдання щодо створення умов для активної взаємодії з батьками в освітній діяльності, підвищення їх батьківської компетенції. При організації роботи з батьками основна мета:

   - залучення сім'ї в єдиний освітній простір. Реалізовувати цю мету плануємо  через вирішення наступнихзавдань:

  -    встановлення довірливих і партнерських відносин з батьками;

  -    надання допомоги у вирішенні конкретних проблем;

  -  підвищення компетентності батьків у питаннях розвитку, освіти і виховання дітей.

  У здійсненні виховного процесу мають ураховуватися такі організаційні орієнтири:

  - виховання не зводиться до окремих виховних занять;

  - до створення виховного середовища залучається весь колектив  ліцею;

  - учитель є взірцем людини вихованої, своїм прикладом він надихає і зацікавлює дитину;

  - у плануванні діяльності враховуютьсяі ндивідуальні нахили і здібності кожної дитини, створюються належні умови для їх реалізації;

  - співробітництво з позашкільними закладами освіти;

  - активне залучення до співпраці психологів і соціальних педагогів;

  - налагодження постійного діалогу з батьківською спільнотою.

  1.16.  Кадрове забезпечення

  В закладі працюють 25 педагогічних працівників, з них:

• 1 директор;
• 2 заступники з НВР (0,75 ст.);
• 1 педагог-організатор (1 ст.);
• 1 практичний психолог (1 ст.);
• 1 соціальний педагог (0,5 ст.);
• 2 асистенти вчителя (1 ст.);
• 1 сестра медична (1 ст.).
•  

  РОЗДІЛ ІІ

  ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

  2.1. Загальні положення

  Тип навчального закладу - ліцей

  Кількість груп – 1

  Кількість дітей – 16

  Мова навчання – українська

  У ліцеї працює дошкільна група з короткотривалим перебуванням дітей «Веселка» протягом 4 годин на день з понеділка по п’ятницю.

  Робота даної групи здійснюється за програмою розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля», лист МОН України від 23.05.2017 року №1/11-4988.

  Базовий компонент дошкільної освіти затверджено наказом МОН України  від 12.01.2021р. №33) “Про затвердження  Базового компонента дошкільної освіти  (Державного стандарту дошкільної освіти )”.

  Концептуальна ідея програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» полягає у вироблені оптимального варіанту реалізації змісту Базового компоненту дошкільної освіти; сучасних підходах до розвитку, навчання та виховання дитини раннього (третій рік життя) та дошкільного віку.

  Мета програми – реалізація оптимального комплексу розвивальних, виховних, навчальних функцій та змістових напрямків організації життєдіяльності в межах вікової компетентності дітей від 2 до 6 років із поступовим ускладненням змістової наповнюваності на кожному віковому етапі, що стосується положень особистісно-зорієнтованого та ціннісного підходу.

  Завданням програми розглянуті крізь призму Базового компонента дошкільної освіти. Структуру програми визначають освітні лінії. У змісті програми виокремлюють розділи за віковою періодизацією: ранній вік (третій рік життя), молодший дошкільний вік (четвертий рік життя), середній дошкільний вік (п’ятий рік життя), старший дошкільний вік (шостий рік життя), в яких подані стислі психологічні  характеристики дітей, завдання розвитку, зміст, форми освітнього процесу з кожного змістового компонента. Кожна освітня лінія програми завершується показниками компетентності дитини.

  Програма побудована на принципах науковості, інтеграції, системності, комплексності, гуманізації змісту навчання та виховання.

  Програма відповідає стратегічним завданням дошкільної освіти: реалізація особистісно зорієнтованої моделі дошкільної освіти, прилучення дітей до системи цінностей, культури, традицій українського народу, формування в дошкільників цілісної картини світу.

  Багато уваги у програмі відведено освітній лінії «Особистість дитини». У ній виокремлено завдання щодо формування потреби у здоровому способі життя, виховання ставлення до здоров’я як цінності, розвиток рухової активності дитини.

  Програма «Українське дошкілля» включає завдання з ознайомлення дошкільників із пожежною безпекою, правилами дорожнього руху, безпекою у побуті, поведінкою з незнайомими людьми, безпекою на природі.

  Освітня лінія «Дитина в соціумі» представлена розділами: «Формування основ духовно-моральних якостей», «Народознавство», а у середньому та старшому дошкільному віці також додано розділ «Основи правової культури».

  Програма «Українське дошкілля» орієнтує на розширенні кола уявлень дітей про культуру, традиції українського народу. Підрозділ «Народознавство» включає ознайомлення дітей із сімейними та родинними традиціями, українською оселею, рідним краєм, народним одягом, українською народною іграшкою, календарно-обрядовими  святами, звичаями і традиціями, національною кухнею та народними ремеслами. Такий аспект роботи введений для  пізнавального розвитку, збагачення знань дітей про історичні пам’ятки, формування стійкого інтересу до народознавчого матеріалу свого регіону, бажання пізнати його ближче.

  Зміст освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі» спрямована на збагачення уявлень про світ природи, формування екологічної культури дошкільника. Неабияку увагу приділено розкриттю особливостей природи.

  Освітня лінія «Дитина у світі культури» представлена двома розділами: «Предметний світ» та «Світ мистецтва».

  Підрозділ «Предметно-практична діяльність» включає трудову діяльність, а в середньому та старшому дошкільному віці ще основи економічної культури.

  Розділ «Світ мистецтва» включає такі види дитячої художньої діяльності: літературна, музична, театральна, образотворча. Використовуючи такий великий спектр діяльності з дітьми, вихователь має змогу збагачувати духовний світ дитини, розвивати уяву, почуття. Програма передбачає збагачення образотворчої діяльності дітей через використання виробів декоративно-ужиткового мистецтва України та різних інноваційних технік малювання та аплікації.

  Враховуючи те, що провідною діяльністю дітей дошкільного віку є гра, у програмі виокремлено освітню лінію «Гра дитини». У ній розглянуто такі види ігор, як: рольова, конструктивно-будівельні, дидактичні, народні, рухливі, настільно-друковані, театралізовані та ігри на розвиток креативності. Особливо багата тематика народних ігор. Також подано орієнтовану тематику кожного виду ігор.

  Освітня лінія «Дитина у сенсорно-пізнавальному просторі» побудована за напрямами «Сенсорні еталони»; «Елемантарні математичні уявлення». Діти  старшого дошкільного віку розв’язують нескладні завдання з народної математики.

  Запорукою якісної освіти є мовленнєвий розвиток дошкільника. Тому освітній лінії «Мовлення дитини» уточнено й конкретизовано завдання й формування правильної звуковимови, збагачення та активізації лексичного запасу, оволодіння граматично-правильним  мовленням, зв’язним мовленням. Уведено напрям роботи «Мовленнєвий етикет». У програмі одним зі складників мовленнєвого розвитку є завдання з підготовки дітей до навчання елементів грамоти та підготовки руки до письма. Особливий акцент зроблено на завдання мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку враховуючи обов’язковість дошкільної освіти з п’ятирічного віку.

  Показники компетентності, якими закінчується кожна освітня лінія програми, вихователь може використати для визначення рівня розвитку дитини в кінці навчального року.

  У додаткових подано орієнтовний перелік музичного репертуару та художньої літератури. Враховуючи те, що форми та напрямки роботи з батьками стосуються усіх вікових груп, розділ «Співпраця із сім’єю» винесений в додатки.

  Програму можна використовувати також для роботи з дітьми НВК, в дошкільних навчальних закладах із короткотривалим режимом перебування, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах, центрах розвитку тощо.

  Програму розвитку дітей дошкільного віку «Українське дошкілля» відображає запити практиків, орієнтує на системність щодо гуманістично спрямованої активної роботи з формування життєвої компетентності дошкільника.

  2.2. Види діяльності

  Розподіл занять на тиждень в організованих видах діяльності укладається за змістовними освітніми напрямами відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України 20.04.2015 №446 «Про затвердження гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності». Кількість занять інваріантної складової повністю відповідає вимогам наказу. Види діяльності плануються за освітніми напрямами: «Дитина в соціумі», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина у світі мистецтва», «Дитина в сенсорно – пізнавальному просторі», «Гра дитини», «Мовлення дитини», «Особистість дитини». Реалізація програми передбачає врахування принципу інтеграції освітніх напрямів у відповідності з віковими можливостями і особливостями вихованців.

  2.3. Форми організації освітнього процесу

  Набуття різних видів компетенцій дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах діяльності (ігровій ― провідній для дітей дошкільного віку; руховій; природничій; предметній; образотворчій, музичній, театральній, літературній; сенсорно-пізнавальній і математичній; мовленнєвій; соціокультурній та інших) і вимагає практичного засвоєння дитиною системи елементарних (доступних) знань про себе та довкілля, моральних цінностей, уміння доречно застосовувати набуту інформацію. Організоване навчання проводиться у формі занять, починаючи з 3-го року життя. Протягом дня рівномірно розподіляються всі види активності за основними напрямами розвитку залежно від бажань та інтересу дітей.

  У освітньому процесі використовуються такі форми організації діяльності дітей: інтегровані, комплексні, індивідуальні, індивідуально-групові, групові заняття, а також міні-заняття упродовж дня.

  У закладі функціонують гурток для дітей дошкільного віку: 

• гурток  «Танцювальна мозаїка» – 3 заняття на тиждень;

• Робота в гуртку є самостійною додатковою організаційною формою освітнього процесу.

  Її мета: задовольняти потреби й зацікавленості дитини до певного виду діяльності, розвивати її природні, загальні та спеціальні здібності; активізувати дитячу творчість, своєчасно виявляти обдарованість. Заняття в гуртку «Танцювальна мозаїка» плануються в другій половині дня.

  Для програмно-методичного забезпечення освітнього процесу використовуються навчальні видання, рекомендовані Міністерством освіти і науки України для використання в дошкільних навчальних закладах у 2022/2023 навчальному році розміщені на сайті Міністерства освіти і науки України.

  2.4. Завдання змістовних ліній

  Базового компонента дошкільної освіти реалізується через різні форми організації життєдіяльності дошкільників (відповідно  до  Листа  Інституту  інноваційних  технологій  і  змісту  освіти  від 26.07.2010 №1.4/18-3082 «Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі»). Реалізація принципу наступності між дошкільною та початковою освітою буде здійснюватись відповідно до листа Міністерства освіти і науки України  від 19.04.2018 №1/9-249 «Щодо забезпечення наступності дошкільної і початкової освіти». З метою реалізації принципу наступності між дошкільною та початковою освітою буде продовжено співробітництво між вихователем і вчителями початкових класів.

  2.5. Нормативно правове забезпечення.

• Закон України «Про дошкільну освіту».
• Конвенція про права дитини.
• Закон України «Про охорону дитинства».
• Положення про заклад дошкільної освіти.
• Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 р. №1204 «Про внесення змін до Положення про дошкільний навчальний заклад».
• Закон України від 06.09.2018 року №2541-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг».

• Наказ «Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у дошкільних навчальних закладах».

  2.6. Режим роботи дітей дошкільної групи короткотривалого перебування «Веселка» на 2022/2023 навчальний рік

  №  з/п	Час роботи	Зміст роботи
  1.	900 – 930	Ранкова зустріч, ігри, ранкова гімнастика.
  2.	930 – 940	Самостійна художня діяльність. Підготовка організованої навчально-пізнавальної діяльності.
  3.	940 – 1140	Організована освітня діяльність. Заняття (індивідуальні та групові).
  4.	1140 – 1200	Обід
  5.	1200   – 1300	Підготовка до прогулянки, прогулянка, індивідуальна робота, самостійні ігри дітей, спостереження. Повернення дітей додому.

  Освітній процес спрямований на взаємодію дорослих і дітей, який розвивається в часі та в рамках певної системи, на досягнення соціально-значущих результатів – набуттю життєвої компетентності, розвитку базових якостей особистості в різних видах діяльності, носить особистісно-орієнтований характер не прямого, а опосередкованого навчання, і здійснюється під час спільної діяльності дитини і дорослого. Педагоги володіють знаннями про вікові та психологічні особливості дітей, їх індивідуальні можливості та потреби, гнучко та варіативно застосовують форми та види організації освітнього процесу, проєктують діяльність дітей так, щоб діти ставали більш уважними один до одного, до дітей іншого віку, до дорослих, вміли б висловлювати свої думки, слухати і поважати думки інших тощо.

  Основним акцентом діяльності педагогів є партнерська взаємодія дорослого з дітьми через участь вихователя у запропоновану діяльність нарівні з дітьми, добровільне приєднання дошкільнят до діяльності без психічного і дисциплінарного примусу, залучення батьків дітей до освітнього процесу, вільне спілкування і переміщення дітей під час діяльності, гнучкість у завершені певної роботи дітьми.

  РОЗДІЛ ІІІ

    ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

  3.1. Загальні положення

  Тип навчального закладу - ліцей

  Кількість класів – 4

  Кількість учнів – 105

  Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних  особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

  Реалізація мети початкової освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як:

• визнання унікальності та обдарованості кожної дитини, що забезпечується рівним доступом до освіти, забороною будь-яких форм дискримінації або відокремлення дітей на основі попереднього відбору;
• цінність дитинства, що оберігається шляхом встановлення освітніх вимог, які відповідають віковим особливостям дитини, визнання прав дитини на навчання через діяльність, зокрема гру, обмеження обсягу домашніх завдань для збільшення часу на рухову активність і творчість дитини;
• радість пізнання, що обумовлюється використанням в освітньому процесі дослідницької та проектної діяльності;
• розвиток вільної особистості шляхом підтримки самостійності, незалежного мислення, оптимізму та впевненості в собі;
• міцного здоров’я та добробуту, яких можливо досягти шляхом формування здорового способу життя і створення умов для гармонійного фізичного та психоемоційного розвитку;
• забезпечення безпеки у результаті створення атмосфери довіри і взаємоповаги, перетворення ліцею на безпечне місце, де запобігають насильству і цькуванню, надають необхідну підтримку;
• утвердження людської гідності шляхом виховання чесності, відваги, наполегливості, доброти, здатності до співчуття і співпереживання, справедливості, поваги до прав людини (зокрема, права на життя, здоров’я, власність, свободу слова тощо);
• плекання любові до рідного краю та української культури, шанобливе ставлення до Української держави;
• формування активної громадянської позиції, відповідальності за своє життя, розвиток громади та суспільства, збереження навколишнього світу.

• - очікувані результати навчання учнів;

  - пропонований зміст навчальних програм, якімають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

  - форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

  - вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

  Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

  1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

  2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

  3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

  4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові

  Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

  - дитиноцентризму і природо відповідності;

  - узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

  - науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

  - наступності і перспективності навчання;

  - взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

  - логічноїпослідовності і достатності засвоєнняучнями предметних компетентностей;

  - можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси; творчого використання вчителем програми  залежно від умов навчання;

  - адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

  Освітня програма визначає:

  - загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором;

  взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором;

  - очікувані результати навчання учнів;

  - пропонований зміст навчальних програм, якімають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

  - форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

  - вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

  Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

  1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

  2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

  3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

  4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

  5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

  6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

  7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

  8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

  9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу та ліцею, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

  10) культурна компетентність, щопередбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

  11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

  Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

  У процесі реалізації Типової освітньої програми використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють  цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

  Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, враховують досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

  Зберігаючи наступність  із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

  Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні  умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

  Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання.

  Контроль та оцінювання навчальних досягнень

  Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

  Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їхкорекції.

  Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, 3-4 класів - вербальному, формувальному та підсумковому рівневому оцінюванню.

  Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати 

  досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

  Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

  Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумковуатестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу   якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

  З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

  3.2. Нормативно правове забезпечення

  - Державний стандарт початкової освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 87;

• Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко. 1-2 клас, затверджена наказом Міністерством освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1272;
• Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко. 3-4 клас, затверджена наказом Міністерством освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1273;
• Наказ МОН від 13.07.2021 року №813; «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів ЗЗСО».

• 3.3. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

  Загальний обсяг навчального навантаження:

• для учнів 1 класу  визначено 805 годин/навчальний рік,
• для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік,
•  для 3-х класів - 910 годин/навчальний рік,
• для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

• 3.4. Перелік освітніх галузей НУШ:

•         Мовно-літературна, у тому числі:
•                 Рідномовнаосвіта (українськамова та література;) (МОВ)
•                Іншомовнаосвіта (ІНО)
•               Математична (МАО)
•        Природнича (ПРО)
•        Технологічна (ТЕО)
•               Інформатична (ІФО)
•               Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)
•          Громадянськатаісторична (ГІО)
•                Мистецька (МИО)
•         Фізкультурна (ФІО)

• 3.5. Очікувані результати навчання  та компетентностей учнів

  Освітня програма спрямована на реалізацію мети та завдань освітньої галузі, визначених у Державному стандарті початкової загальної освіти, що забезпечує формування у молодших школярів ключових компетентностей, які позначаються через уміння вчитися, здатність логічно міркувати, уміння критично мислити, готовність розв’язувати проблеми із застосовуванням досвіду практичної діяльності для вирішення повсякденних задач, уміння працювати в команді тощо. Крім того, навчання  в 1-4 класах сприятиме виробленню в учнів передумов самостійного пошуку й аналізу інформації,  фінансової грамотності та підприємницьких навичок.

  Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів.

  Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Тому доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

   3.6. Форми організації освітнього процесу

  Типи уроків відповідно до Типової освітньої програми для ЗЗСО:

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення  компетентностей;
• корекція компетентностей;
• комбінований урок. 

• Початкова освіта має такі цикли, як 1-2 і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, обумовлених готовністю до здобуття освіти.

  У першому циклі (1-2 класи) організація освітнього процесу здійснюється із застосуванням діяльнісного підходу на інтегрованій основі  з переважанням ігрових методів та на інтегровано-предметній основі у другому циклі (3-4 класи).

  У 1 класі очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методик навчання:

• • дослідницькі;
  • інформаційні;
  • мистецькі проєкти;
  • сюжетно-рольові ігри;
  • інсценізації;
  • моделювання;
  • ситуаційні вправи;
  • екскурсії;
  • дитяче волонтерство тощо.

• Основними формами організації освітнього процесу в 2-4 класах є:

• • різні типи уроку;
  • екскурсії;
  • віртуальні подорожі;
  • спектаклі;
  • квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

3.7.  Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття  відповідного рівня навчання

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Зарахування до початкової школи здійснюється відповідно до ПОРЯДКУ зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття  повної загальної середньої  освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 367 від 16 квітня 2018 року.

Зарахування дітей до початку і впродовж навчального року здійснюється виключно на вільні місця. Після зарахування дітей до закладу освіти їх розподіл між класами відбувається в межах нормативу наповнюваності класів, визначеного Законом України «Про загальну середню освіту».

Зарахування дитини з особливими освітніми потребами до інклюзивного чи спеціального класу (з його утворенням у разі відсутності) здійснюється на підставі доданого до заяви висновку про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (чи витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічноїконсультації).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

3.8. Навчальний план для 1-4 класів

Створений на основі:

• Типової освітньої програми для 1-2-их класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України  від 08.10.2019 №1272, складена під керівництвом Шиян Р.Б.;
• Типової освітньої програми для 3-4-их класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України  від 08.10.2019 №1273, складена під керівництвом Шиян Р.Б.

Типовий навчальний план для 1-4 класів початкової школи з українською мовою навчання