Дати людині щастя улюбленої праці – означає допомогти їй знайти серед безлічі доріг ту, на якій найяскравіше розкриваються індивідуальні творчі сили і здібності її особистості
Василь Сухомлинський
Проблема вибору професії завжди була актуальною і тим більше, залишається такою в сучасних умовах. Яку професію обрати – одне з головних завдань у житті кожної людини. З причини незнання правил вибору професії, ситуації на ринку праці, відсутності практичного досвіду професійної діяльності близько 40% молодих людей обирають професію, яка не відповідає їх інтересам, нахилам та вподобанням. Особливо значущою є проблема набуття учнями адекватних знань про певний рід професійної діяльності, власні можливості оволодіння нею.Проблема підготовки учнів до свідомого вибору професії стає особливо актуальною тому, що орієнтація на певну професійну діяльність, свідомий вибір свого життєвого шляху є невід’ємною складовою всього навчально-виховному процесу в школі. А починати цю роботу роботу потрібно на всіх етапах розвитку дитини.
Вибір професії. Яким величезним змістом наповнено, здавалося б, звичне словосполучення, скільки в ньому сховано емоцій, тривог, чекань, проблем! Адже це не просто вдало чи невдало прийняте в юності вирішення, а найчастіше сформована чи розбита доля, активне, творче, радісне чи пасивне життя , байдуже існування, нарешті, це один з найважливіших доданків і умов людського щастя, свідомість своєї необхідності людям. Ким стати? Це питання задавало, задає і буде задавати буквально кожен учень школи без винятку.
Актуальність даної проблематики важко переоцінити, адже саме від адекватного вибору професії залежить подальший розвиток особистості. В наш час дуже важко самому зробити правильний вибір професії, тому що є ряд чинників які ускладнюють даний процес.
Тому саме на практичного психолога поставлене важливе завдання: допомогти молодій людині обрати правильний професійний шлях, що значно вплине як на розвиток даної особистості так і на розвиток суспільства загалом.Успішне вирішення цієї проблеми в основному залежить від позитивних результатів у формуванні особистості майбутнього працівника на всіх етапах його шкільного життя.
Учні 1-4 класів ще далекі від вибору професії, але правильно проведена серед них профорієнтаційна робота повинна стати основою, на якій в подальшому будуть розвиватись професійні інтереси та наміри школярів у старших класах. Тому профорієнтаційна робота з молодшими школярами має специфічний характер і відрізняється від роботи з середніми та старшими класами. Специфіка насамперед полягає в тому, що при роботі з молодшими класами ми не ставимо ціль безпосередньо підвести учнів до вибору певної професії, а лише підготувати основу для цього вибору. Дітей поступово вводимо у світ професій. Відповідно, профорієнтаційна робота в молодших класах полягає в основному в проведенні професійної просвіти.
Відомо, що вибір професії в учнів 1—4 класів відбувається на рівні інтересу до зовнішнього боку професії. Отже, не варто подавати інформацію школярам про різні види трудової діяльності дорослих на складному науковому рівні, із застосуванням спеціальної термінології. Дітей необхідно поступово вводити у величезний і захоплюючий світ професій, вчити їх орієнтуватися в ньому.
Одним із напрямків роботи на цьому віковому етапі є раннє виявлення нахилів, інтересів, зацікавлень учнів тим чи іншим предметом, видом трудової діяльності людей з метою подальшої професійної орієнтації. Дослідження багатьох учених свідчать, що у 30% школярів стійкі інтереси до професії чи спеціальності, яку вони обирають, сформувалися вже в початкових класах. Тому слід враховувати думки, ставлення до проблеми вибору фаху самих учнів — головних суб'єктів професійного самовизначення.
Найчастіше учні початкових класів, даючи відповідь на запитання “Яка професія тобі подобається?”, обирають професії міліціонера, лікаря, співака, вчителя, футболіста. Також можна простежити чітку диференціацію вподобань відповідно до статі. Так, хлопчики мріють стати міліціонерами, футболістами, а дівчатка частіше обирають традиційні, так би мовити, жіночі професії — лікаря, вчителя. Що саме приваблює школярів у обрані таких професій. Найбільше учнів цікавить сам процес праці та матеріальне забезпечення. Чільну позицію займають і широкі соціальні мотиви— діти бажають допомагати іншим: "виховувати дітей", "лікувати від різних хвороб", "рятувати людей від злочинців", "навчати інших". Певне місце посідають і мотиви престижу. Школярі обирають фах через те, що їх "поважатимуть", "станеш популярною, показуватимуть по телевізору". Дія деякої частини школярів вибір професії — сімейна традиція. Чимало дітей орієнтується лише на зовнішні атрибути професії: "там дарують квіти, багато шанувальників" (співачка), "носять зброю і часто стріляють" (міліціонер).
Дівчатка частіше обирають фах через те, що він на їхню думку, потрібний та престижний. Хлопчиків більше приваблює цікавий, романтичний зміст праці. Професійні інтереси дітей дошкільного і молодшого шкільного віку не дозволяють говорити про професійну спрямованість особі, бо немає потреби в професії.
Мета роботи полягає в тому, щоб дослідити та висвітлити особливості профорієнтаційної роботи починаючи з початкової школи до старшої.
Завдання:
Дослідити проблему в психолого-педагогічній теорії та літературних джерелах.
Розкрити особливості побудоби профорієнтаційного заняття з учнями 1-11класів.
Проаналізувати психодіагностичний інструментарій для вивчення спрямованості інтересів молодшого школяра.
Розробити і підібрати матеріали для професійної просвіти учнів.
Формування позитивного ставлення до світу професій,до праці людей;
Розвиток інтересу до професій батьків,формування любові і сумлінного ставлення до праці;
Формування професійної спрямованості при усвідомленні інтересів,здібностей,які пов'язані з вибором професії і визначення свого місця у суспільстві;
Формування особистісного сенсу у виборі професії,уміння співвідносити суспільні цілі вибору сфери діяльності із своїми ідеалами,уявленнями про цінності,зі своїми можливостями;
Формування знань,умінь у визначенні сфери трудової діяльності.
Фактори, які зумовлюють зацікавлення учнів тим чи іншим напрямком професійної діяльності
1. Телебачення. Фактор, що найбільше впливає на вибір фаху школярами. у переважній більшості, після перегляду телепередач зацікавилися спеціальностями мистецького напрямку (співак, модель), спортивної сфери (футболіст, баскетболіст, боксер) та професіями міліціонера, банкіра. Отже, для сільських учнів саме телебачення — найдоступніше, найцікавіше і багатоінформаційне джерело отримання матеріалу про захоплюючий світ професій. З огляду на це потрібно відзначити таке:
→ ознайомлення дітей зі світом професій за допомогою телебачення відбувається безсистемно, хаотично, оскільки немає спеціальних передач, які б у певній послідовності давали учням молодшого шкільного віку інформацію про різні спеціальності.
→ кінофільми, різноманітні телешоу та інші передачі часто дають однобічну, як правило, романтичного характеру інформацію про професії. Фактично не висвітлюються матеріали про важкий і тернистий шлях до професіоналізму, слави.
→ вітчизняному телеефірі спостерігається значне засилля зарубіжної кінопродукції, що має безпосередній вплив на формування поглядів, позицій школярів молодшого шкільного віку. Діти часто відповідають: "хочу стати поліцейським", "агентом ФБР" тощо.
2. Навчання в школі, вчителі. Однак вплив власне школи зумовлює зацікавлення учнів лише спеціальностями педагогічної галузі. Тому слід значно покращувати профорієнтаційну роботу вчителям молодшої школи.
3. Книги.Вони є добрим помічником в орієнтуванні дітей у складному світі професій. Однак літератури, яка б мала у доступній формі розповідати дітям про різноманітні види трудової діяльності, практично немає — і це одна з причин незначного впливу цього фактора на формування профінтересів у школярів.
4. Батьки. Чимала роль належить батькам. Дослідження показують, що на вибір професії і соціального положення робить вплив не тільки походження, але і культурно-освітній рівень батьків. Учні початкових класів часто наслідують у своїх батьків манери поведінки, одягатися, стиль спілкування, а також хочуть мати професію таку ж як в мами чи тата.
Учні 1─4 класів ще далекі від вибору професії, але правильно поставлена серед них робота профорієнтації повинна стати основою, на якій надалі розвиватимуться професійні інтереси і наміри школярів в старших класах.
Є якості особи, які необхідні і професійно важливі для всіх без виключення професій, — це працьовитість, пошана до людей праці всіх професій і спеціальностей, усвідомлення необхідності трудитися, уміння планувати і контролювати свою роботу, правильно організувати робоче місце, акуратність і точність в роботі, посидючість, наполегливість, уміння вибрати найбільш раціональний спосіб виконання завдання, економія матеріалів і часу і т.д. Всі ці якості потрібно формувати починаючи вже з першого класу. Дітей треба поступово вводити у величезний світ професій, учити їх орієнтуватися в цьому світі. Завдання вчителя — якомога раніше виявити інтереси школярів і розвинути їх відповідно до потреб суспільства, створюючи умови для всебічного гармонійного розвитку особи.
Отже, профорієнтаційна робота в молодших класах полягає в основному в проведенні професійної освіти. У психолога є можливість почати вивчення дітей (задатків, інтересів) з метою їх подальшої професійної орієнтації.
Рання профорієнтація (1—4 класи) полягає в підготовці дітей до трудової діяльності; ознайомленні їх (з урахуванням вікових особливостей) з професіями, світом праці; у формуванні у них потреби своєю працею приносити користь іншим. Досягти цього можна включенням дітей в посильну суспільно корисну працю, в різні види навчальної і ігрової діяльності. Досвід і знання вікової психології дозволяють сказати, що профорієнтацію можна починати в дитячому саду або в 1-4 класах, коли у дітей виникає інтерес до різних видів діяльності.
Знання про одні й ті ж професії учні повинні отримувати в різних класах. При цьому необхідно враховувати вікові особливості учнів і так підбирати матеріал, щоб він був зрозумілий та цікавий дітям різного віку. Теоретичне знайомство з професіями в старших класах здійснюється з допомогою професіограм. Для молодших же школярів більш прийнятні розповідь, бесіда, зустрічі з представниками професій, перегляд діафільмів, кінофільмів, альбомів, проведення екскурсій. При цьому психолог повинен не лише давати знання про професії, але й отримувати зворотню інформацію про те, як вони засвоюється дітьми. Для цього при повторенні пройденого матеріалу необхідно включати питання для перевірки рівня засвоєння учнями профорієнтаційного матеріалу.
Найбільш поширеним методом профорієнтації у молодших класах є бесіда. Важливо, щоб вона була логічно пов’язана із навчальним матеріалом і проходила при активній участі дітей. Для цього учням можна попередньо дати нескладні завдання, що відповідають темі бесіди. Профорієнтаційна бесіда не є якимось відокремленим методом, вона використовується в поєднанні з іншими методами профорієнтації.
Профорієнтаційне заняття в початковій школі може включати в себе:
Міні-лекція про зміст професії
Найкраще розповідати про професію самому фахівцеві, розмовляючи з ним, і задаючи питання. Краще, звичайно, вести цю бесіду прямо на робочому місці, але тому що зробити це не завжди виходить по об'єктивних причинах, то потрібно представити цю професію максимально наочно. Розповідь про професію повинна тривати не більше 5-7 хвилин, і супроводжуватися наочними матеріалами: фотографіями, малюнками, знаряддями праці й ін. Рекомендується представляти розповідь про професію у формі історії про один день фахівця, про його біографію. Але незалежно від обраної форми, лекція повинна бути проведена мовою дитини початкових класів і містити в собі такі моменти, як: умови праці, знаряддя праці, історія професії, обмеження при роботі із цієї професії, цікаві випадки.
Ця інформація може бути розділена на уривки й розповідатися фрагментами.
Малюнкові методики
Для того щоб оцінити, наскільки учні засвоїли основні елементи професії, можна попросити їх намалювати, як вони собі представляють людину, що виконує цю роботу. Особливо такі методики доречні для учнів 1- 2-х класів, які ще не настільки вільно володіють письмовою мовою. На початку учням пропонується у лівій частині аркуша А4 - протягом 4-5 хвилин зобразити, як вони собі представляють цю професію; а наприкінці заняття - у правій частині вони зображують свої уявлення після проведення заняття. Порівняльний аналіз дозволяє оцінити ефективність заняття.
Ігри, пов'язані із професією
Існує безліч ігор і вправ, спрямованих на осмислення якихось елементів досліджуваної професії. Наприклад, «Вгадай професію по жестах», «Згадай якнайбільше слів на букву “...”, пов'язаних з даною професією», «Вибери з карток тільки ті знаряддя праці, які пов'язані із цією професією» і ін.
Бесіди із запрошеними фахівцями
Тільки важливо пам'ятати, що фахівців потрібно готувати й направляти їхню мову в русло, зрозуміле дітям. Звичайно, можна звернутися до батьків, які можуть прийти й розповісти про свою професію. Важливо пам'ятати, що багато батьків соромляться виступати перед аудиторією й самі не зможуть скласти план виступу - з ними треба працювати.
Оформлення куточка професії в просторі класу
У цьому куточку можуть бути книги, фотоматеріали, різноманітні матеріали, які пов'язані із професією. У процесі проведення заняття до цього куточка необхідно звертатися, щоб він не був чимсь штучним, неробочим.
Для молодшого школяра характерний високий рівень допитливості, він емоційно реагує на все нове, легко піддається впливу зовнішніх обставин. Молодший школяр з бажанням виконує важкі доручення, прагне до активної діяльності, якщо барвисто оформлена класна кімната. Отже, важливо відбирати ті форми й методи роботи, які найбільшою мірою відповідають психологічним особливостям учнів молодшого шкільного віку, вносити в них елементи гри, романтики, творчості.
Гра - найбільш доступний для дітей вид діяльності, спосіб переробки отриманих з навколишнього світу знань, вражень. Дитячі ігри надзвичайно різноманітні за характером, змістом, організації, тому дуже важко їх класифікувати.
При проведенні прогулянки по місту можна використовувалося завдання молодшим школярам: розкажіть, хто працює під кожною вивіскою «Школа», «Банк», «Ательє», «Лікарня», «Перукарня» і так далі. Молодші школярі не лише називають професії (вчитель, банкір, економіст, швачка, закрійник, лікар, а й розкривають професійно важливі якості, притаманні тій чи іншій професії: спостережливість, товариськість, вміння працювати з людьми, уважність і так далі.
Цікаво можна організувати і провести роботу по закінченню речень «Різні професії». Діти доповнюють кожен рядок вірша професією, знайомої їм з дитинства.
Молодші школярі й самі можуть спробувати скласти речення, що характеризують ту чи іншу професію. Так, можуть бути складені наступні пропозиції.
Рибу ловить рибалка. У машині возить вантаж шофер. Хліб прибирає комбайнер. У свинарнику працює свинарка. Доїть корів доярка. Головний в полі агроном. Знає зірки астроном. У спекотній кузні працює коваль. У шахті працює шахтар.
Після складання речень в бесіді психолог дізнається, що знають молодші школярі про ту чи іншу професію. Потім молодшим школярам можна запропонувати виконати завдання «Професіограма». Учні складають опис улюбленого літературного героя за таким планом: якими знаннями і якостями він володіє? Які у нього улюблені заняття? Що він вміє робити? Ким він міг би працювати і які якості стали в нагоді б в його професії? Оцінюється повнота професіограми, обгрунтованість обраної професії для героя.
Отже, у молодшому шкільному віці профорієнтаційні заняття спрямовані на створення в дітей конкретно-наочних знань про світ професій. Саме ці уявлення створюють психологічну основу для подальшого розвитку професійної самосвідомості. Для цієї мети й призначені профорієнтаційні заняття в початковій школі.
Бесіди на профорієнтаційні теми: "Від зернинки до булки", "Праці право та обов’язок кожного", "Про працю людей", " Чим пахнуть ремесла?", " Без інструмента ─ як без рук", "Для чого людині професія".
Психодіагностика спрямованості інтересів учнів початкової школи
Карта інтересів для молодших школярів
Психолог, скориставшись даною методикою, може отримати первинну інформацію про спрямованість інтересів молодших школярів. Це у свою чергу, дає можливість об'єктивніше судити про здібності та характер обдарованості дитини.
Щоб отримана інформація була об'єктивна, доцільно провести по даній методиці опит не лише дітей, але й їх батьків. Для цього необхідно заготовити листи відповідей за кількістю учасників. Обстеження можна провести колективно. Інструкції прості і не зажадають великих зусиль для вивчення. Обробити результати можна також протягом короткого часу.
Інструкція для дітей
У правому верхньому кутку аркуша відповідей запишіть свої ім'я і прізвище. Відповіді на питання поміщайте в клітинках. Відповідь на перше питання поміщайте в клітинці під номером 1, відповідь на друге питання в клітинці під номером 2 і так далі Всього 35 питань. Якщо те, про що говориться, вам не подобається, ставте знак «-», якщо подобається – «+», якщо дуже подобається, ставте «+ +».
Інструкція для батьків
Для того, щоб дати вам правильну пораду і конкретні рекомендації для розвитку здібностей вашої дитини, нам потрібно знати його схильності. Вам пропонується 35 питань, подумайте і відповідайте на кожне з них прагнучи не завищувати і не занижувати можливості дитини. Для більшої об'єктивності порівняйте його з іншими дітьми того ж віку.
На бланку відповідей запишіть свої ім'я і прізвище. Відповіді поміщайте в клітинках, номери яких відповідають номерам питань. Якщо те, про що говориться в питанні не подобається (на ваш погляд) дитині, ставте в клітинці - «-»; якщо подобається – «+»; дуже подобається – «+ +». Якщо з якої-небудь причини вам важко відповісти, залиште дану клітинку незаповненою.
Питання складені відповідно до умовного ділення схильностей дитини на сім сфер:
1. математика і техніка (1-й стовпчик в аркуші відповідей);
2. гуманітарна сфера (2-й стовпчик);
3. художня діяльність;
4. фізкультура і спорт;
5. комунікативних інтересів;
6. природа і природознавство;
7. домашніх обов'язків, працю по самообслуговуванню.
Дана методика, окрім діагностичної функції, допоможе у вирішенні і корекційно-педагогічних завдань, отримані результати можуть бути дуже корисні як опорна схема для подальших спостережень за дитиною. З їх допомогою легко зробити розвиток дитини всебічним і гармонійним.
Обробка результатів
Порахуйте кількість плюсів і мінусів по вертикалі (плюс і мінус взаємно скорочуються). Домінування там, де більше плюсів. При підведенні підсумків і особливо при формулюванні виводів слід зробити поправку на об'єктивність випробовуваних. Необхідно враховувати також, що в обдарованої дитини інтереси у всіх сферах можуть бути однаково добре виражені, при цьому в ряду дітей може спостерігатися відсутність схильностей до яких-небудь сфер. В такому випадку слід вести мову про який-небудь певний тип спрямованості інтересів дитини.
Дана методика може активізувати роботу з батьками. Підштовхнути їх до вивчення інтересів і схильностей власних дітей, дати їм можливість, принаймні, задуматися над цією складною проблемою. Інтересним буде також зіставлення відповідей дітей та їх батьків. Це дозволить створити об'єктивнішу картину спрямованості інтересів дитини і виявить зони для коректувальної роботи як з дітьми, так і з їх батьками.
Аркуш запитань
1. Чи подобається вирішувати логічні завдання і завдання на кмітливість.
2. Чи подобається слухати або читати самостійно казки, розповіді, повісті.
3. Чи подобається співати, грати на музичних інструментах.
4. Чи подобається займатися фізкультурою.
5. Чи подобається разом з іншими дітьми грати в різні колективні ігри.
6. Чи подобається слухати або читати розповіді про природу.
7. Чи подобається робити що-небудь на кухні (мити посуд, допомагати готувати їжу).
8. Чи подобається грати з технічним конструктором.
9. Чи подобається вивчати іноземну мову, цікавитися і користуватися новими незнайомими словами.
10. Чи подобається самостійно малювати.
11. Чи подобається грати в спортивні, рухливі ігри.
12. Чи подобається керувати іграми.
13. Чи подобається ходити в ліс, на поле, спостерігати за рослинами, тваринами.
14. Чи подобається ходити в магазин за продуктами.
15. Чи подобається слухати або читати книги про техніку (машини космічні кораблі).
16. Чи подобається грати в ігри з відгадуванням слів (назв міст, тварин).
17. Чи подобається самостійно вигадувати історії, казки, розповіді.
18. Чи подобається дотримуватися режиму дня, робити зарядку вранці.
19. Чи подобається розмовляти з новими незнайомими людьми.
20. Чи подобається доглядати акваріум, рослини, домашніх тварин (кішку, собаку та ін.), птиць, допомагати їм, лікувати їх.
21. Чи подобається прибирати за собою книги, зошити, іграшки.
22. Чи подобається конструювати, малювати проекти літаків, кораблів.
23. Чи подобається знайомиться з історією (відвідувати історичні музеї).
24. Чи подобається самостійно без спонуки дорослих займатися різними видами художньої творчості.
25. Чи подобається читати або слухати книги про спорт, дивитися спортивні телепередачі.
26. Чи подобається пояснювати щось іншим дітям або дорослим людям (переконувати, сперечатися, доводити свою думку).
27. Чи подобається доглядати домашні рослини.
28. Чи подобається допомагати дорослим робити прибирання в квартирі (витирати пил, підмітати підлогу і т.д.).
29. Чи подобається рахувати самостійно, займатися математикою в школі.
30. Чи подобається знайомитися з суспільними явищами і міжнародними подіями.
31. Чи подобається брати участь в постановці спектаклів.
32. Чи подобається займатися спортом в секціях і гуртках.
33. Чи подобається допомагати іншим людям.
34. Чи подобається працювати в саду, на городі, вирощувати рослини.
35. Чи подобається допомагати і самостійно шити, вишивати, прати.
Аркуш відповідей
Дата__________. Прізвище, ім'я_________________
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 32 33 34 35
Другим важливим етапом роботи психолога допомогти старшокласникам у виборі майбутньої професії, адже підготовка учня до вибору профілю навчання – це фактично перший серйозний етап вибору професії.. Свідомий вибір професії виступає показником сформованості професійного самовизначення. В основі правильного професійного самовизначення лежить протиріччя між прагненням молодої людини до самостійності і неготовністю школяра до здійснення обґрунтованого вибору професії.
Щоб вибір професії учнями був справді свідомим і вільним, необхідно враховувати принаймні три фактори: поінформованість про світ професій, знання своїх особистісних особливостей, уміння співвідносити особисті здібності, які вимагають професія і спеціальність.
Уся робота сприяє професійному самовизначенню учнів, насамперед виявленню й розвитку їх схильностей і здібностей, формуванню мотивів вибору професії, професійних інтересів, моральних та інших якостей, важливих для майбутньої трудової діяльності.
У Баницькому НВК психологічний супровід профільного навчання полягає в наступному. На першому етапі психологічний супровід профільного навчання відбувається в напрямку поглибленого знайомства учнів зі світом професій:
І. Визначається зміст і структура світу професій:
- орієнтація у світі професій;
- поняття про професію;
- загальні поняття про галузеву кваліфікацію професій і ії класифікація щодо предметів праці.
ІІ. Знайомство з поняттям психічних процесів і індивідуальних особливостей учнів: особливості мислення і його роль під час вибору професії. Вивчення особливостей пам'яті за допомогою різних методик. Пам'ять і її значення для трудової діяльності. Типи і види пам'яті. Значення пам'яті для різноманітних видів професійної діяльності. Визначення особливостей уваги. Увага і професійна діяльність.
На другому етапі супровід профільного навчання продовжується психологічною просвітою: поняття про темперамент, його типи, значення типу темпераменту при виборі професії; поняття про характер, риси характеру і його значення в досягненні життєвої мети.На годинах психолога ми визначаємо особливості характеру, темпераменту учнів, інтереси і нахили, їх роль під час вибору професії. Надаються консультації учням, батькам щодо професійного самовизначення.
Батькам надаються консультації щодо того, як у підлітковому віці привчати дитину до думки про те, що робота в них (батьків) – це не тільки спосіб заробити на життя, а й покликання, обов'язок, соціальна позиція. Розповіді батьків про професії, особиста участь у суспільно корисній, продуктивній праці активно впливає на формування професійних інтересів.
На психологічних консультаціях, тренінгових заняттях батькам рекомендується, при наданні порад своїм дітям щодо вибору професії, враховувати їх інтереси, схильності, здібності, стан здоров'я, а також потреби країни. Під час таких заходів батьки усвідомлюють, що підліток ортимує початкові знання про майбутню професію.
У плані роботи сплановані наступні заходи профорієнтаційної роботи:
Проведення годин спілкування «Вибір професії», «Азбука професій» та ін.
Проведення екскурсій на підприємства (такий напрям профорієнтаційної роботи вимагає значної попередньої підготовчої роботи інформаційного характеру, який в змозі забезпечити центр зайнятості).
Організація та проведення виставок на тему «Калейдоскоп професій».
Організація та проведення зустрічей з представниками різних професій.
Забезпечення участі старшокласників у Днях відкритих дверей навчальних закладів нашого міста.
Зустрічі з випускниками ліцею, які навчаються в різних ВНЗ України та з випускниками ліцею, які мають певні успіхи за своєю професією.
Зустрічі з працівниками служби зайнятості міста.
Профінформація на годинах спілкування, зміст яких спрямований на обговорення з учнями проблеми свіввідношення попиту та пропозиції на професії у найближчій та далекій перспективах та пов'язаних з ними вимог.
Використання стінної преси, випуск буклетів, памяток .
Тижні професійної інформації, тематичні вечори.
Бесіда «Моя професія – моє майбутнє»
Класні години «На порозі дорослого життя»,«Калейдоскоп професій», «Професійна відповідність»
Консультації «Умови прийому в учбові заклади», «Потреби ринку праці в спеціалістах». Батьківський лекторій «Трудове виховання в сім’ї» «Працевлаштування неповнолітніх».
Гра «Знатоки професій»
Вікторина «Професія: що, де, коли?»
Конкурс малюнків «Моя майбутня професія» Конкурс плакатів «Профорієнтаційні забави.
Ребуси, загадки, кросворди»
Конкурс творів «Щастя людини в праці»
Практикум «Складання професійного резюме».
Тестування учнів з метою виявлення професійної направленості.
У нашій школі запроваджена інноваційна форма профорієнтаційної роботи – профорієнтаційний термінал, основним завданням якого є забезпечення доступності, мобільності та привабливості профорієнтаційних послуг.
Членами шкільного парламенту та учнями 11 класу проведено день самоврядування "Шануймо вчителя ім'я". школи з питань профорієнтаційної роботи проведено:
інтерактивну бесіду з учнями для визначення позитивних та негативних аспектів навчання після 9, 11 класу з переліком можливих вибраних спеціальностей місцевого регіону;
виступ на годині спілкування на тему "Вибір навчального закладу та спеціальності. Від чого залежить і хто на нього впливає" (11 клас);
Від того, яку професію обирає сьогоднішній випускник залежить і його власне майбутнє, і майбутнє всієї країни. А тому велику увагу приділяємо співпраці з Центром зайнятості. Часто молоді люди не обирають ті професії, які реально потрібні на ринку праці, що призводить до перекваліфікації деяких фахівців та нестачі інших, тобто до дисбалансу робочої сили. Для формування реального уявлення про потребу в спеціалістах випускникам надається необхідна повна інформація про запити та пропозиції ринку праці. У школі створено профорієнтаційні куточки, де розміщено «Барометр професій», а також інформаційні буклети для випускників про послуги служби зайнятості з описами актуальних професій на ринку праці.
Головним завданням профінформації є виховання любові до будь-якого виду трудової діяльності, знайомство з потребами народного господарства країни в цілому і конкретного регіону зокрема у фахівцях на сучасному етапі і на найближчу перспективу. Починаємо ми цю роботу з 1-го класу, поступово, від класу до класу розширюючи і ускладнюючи коло відомостей .
Надання допомоги учням у виборі професії в Баницькому НВК здійснюється на основі їх всебічного вивчення в процесі навчальної, суспільної та трудової діяльності. На протязі всього періоду навчання учнів ми вивчаємо їх інтереси та нахили, які активно впливають на їх розвиток.
З допомогою різних профдіагностичних методів ми визначаємо і вказуємо учню важливіші для його майбутньої професіональної діяльності особливості його особистості і на цій основі надаються науково обгрунтовані рекомендації по вибору професії. Діагностика дає можливість виявити індивідуальність, потенційні можливості і в певній мірі впливати на їх формування.
Для вивчення та формування готовності школярів до вибору професії необхідно використовувати комплекс доповнюючих одне одного психолого-педагогічних методів, які включають спостереження, анкетування, тестування, індивідуальні та групові бесіди.
Спостереження за учнями ведеться постійно, на протязі всього часу навчання,особливо в старших класах.Результати спостережень за учнями 5-9 класів ми записуємо в індивідуальній картці з профорієнтації учня.
Анкетування учнів та їх батьків призначені для виявлення переважаючих інтересів та нахилів учнів, їх загальнотрудової підготовки та розвитку індивідуальних якостей особистості. Бесіда дозволяє отримати широку інформацію про підготовленість кожного учня до вибору професійного шляху. Консультативні бесіди про вибір професії можна умовно поділити на ознайомчі, корегуючі та заключні.
Ознайомчі бесіди, як правило, проводяться з усім класом. В процесі бесіди я повідомляю старшокласникам про типові спеціальності якоїсь групи професій, розширюю знання про взаємовідносини людини і професії, відповідаю на запитання учнів.Корегуюча та заклична бесіди носять індивідуальний характер і проводяться на основі аналізу всіх наявних даних про учнів. У процесі бесіди необхідно викликати максимальну активність того, кого опитую, добитись свободи висловлювань. У корегуючій та закличній бесіді безпосередньо обговорюємо з учнем конкретно обрану професію. Предметом обговорення є сам учень, його сім’я, друзі, успішність навчання в школі, концентрація або розсіювання його інтересів, подальші життєві плани. В ході бесіди ми прагнемо до того, щоб співставити інтереси та нахили школяра з вимогами професії, яку він вибирає.
Для того, щоб вибір професії був свідомим і вільним, на мою думку необхідно враховувати принаймні три фактори: інформованість (орієнтування) школярів про світ професій, знання своїх особистісних можливостей, уміння співвідносити особистісні риси з вимогами до професії або спеціальності. Якщо почати проводити профорієнтаційну роботу серед дітей старшого дошкільного віку,то до моменту переходу в старшу школу і вибору профілю для продовження освіти, в учня вже будуть сформовані стійкі професійні вподобання. Вибір профілю проходитиме усвідомлено,згідно психофізичних можливостей учня та потреб ринку праці. Профорієнтація повинна здійснюватися на всіх вікових етапах.