ПАМ`ЯТКА БАТЬКАМ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ВСІХ ВИДІВ ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ

Дитячий травматизм є однією з актуальних проблем охорони здоров'я. Значимість даної проблеми часто недооцінюється. Травматизм можна уникнути шляхом вжиття заходів профілактики чи боротьби з ним.

Рівень травматизму, в тому числі дитячого останнім часом невпинно зростає в усьому світі. Особливо занепокоєння викликає зростання дорожньо-транспортного травматизму, який призводить до зростання дитячої смертності, є однією з причин інвалідності.

У виникненні травм у дітей суттєве значення мають вікові, анатомо-фізіологічні та психологічні особливості дітей, їх фізичний та розумовий розвиток, недостатність життєвого досвіду, підвищений інтерес до пізнання оточуючого світу.

Діти дошкільного віку майже постійно знаходяться під наглядом батьків чи вихователів дитячих закладів і рівень травматизму серед них не перевищує 5% від загальної кількості.

А ось діти шкільного віку отримавши певну самостійність та свободу і не маючи достатнього життєвого досвіду травмуються значно частіше.

При цьому хлопчики серед травмованих складають 65-70%, що пояснюється їх схильністю до рухливих ігор, активного відпочинку.

За місцем виникнення травми у дітей можна виділити наступні види дитячого травматизму: побутовий, вуличний, шкільний (під час знаходження в школі), дорожньо-транспортний, та спортивний (під час тренування чи спортивних змагань).

Вуличний травматизм серед дітей має певну сезонність. Найбільший рівень вуличного травматизму відзначається в період зимових та літніх канікул, коли діти мають більше вільного часу і проводять його на вулиці, частіше за все без нагляду дорослих.

Основними причинами дитячого травматизму є:

1.Недостатній контроль за дітьми по дорозі в школу та додому.

2.Незнання правил дорожнього руху та поведінки на вулиці, навмисне нехтування цими правилами.

3.Ігри на проїзній частині вулиці.

4.Недостатнє охоплення дітей позашкільною навчально-виховною та розважальною роботою, недостатній контроль за дітьми під час дозвілля.

Профілактика дитячого травматизму більш соціальна, ніж медична проблема і потребує зусиль багатьох муніципальних та соціальних служб.

Основними методами профілактики дитячого травматизму слід вважати:

1.Посилення нагляду та контролю за дітьми, організація їх дозвілля.

2.Навчання дітей правил вуличного руху.

3.Організація місць для дозвілля (ігрові площадки, дитячі парки)

4.Охоплення дітей молодшого шкільного віку позашкільною виховною роботою (спортивні секції, дитячі гуртки).

5.Підвищення контролю за додержанням водіями правил дорожнього руху, контроль за станом доріг (стан світлофорів, дорожні розминки, дорожні знаки).

Шановні Батьки!

Життя дитини – це найвища цінність! Звертаємося до вас: щоб не допустити лиха на дорозі, вдома, на вулиці вам необхідно:

- не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правила дорожнього руху;

- вчити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користуватись підземним переходом;

- на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом;

- не дозволяти дітям з'являтися зненацька перед транспортними засобами;

- вчити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай – спереду, тролейбус, автомобіль та автобус – позаду);

- не дозволяти дітям грати з м'ячем, кататися не велосипеді, ковзанах, роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу від неї;

- не залишати дітей (особливо маленьких) самих, навіть на короткий час;

- вчити дитину користуватися дверним вічком;

- не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;

- вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104;

- забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;

- забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;

- не використовуйте самі та не дозволяйте дітям користуватися піротехнічними засобами;

- запобігати формуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин;

- не дозволяти дражнити тварин;

- не дозволяти вмикати електроприлади, газову плитку за відсутності дорослих;

- не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна та визирати у відчинене вікно;

- вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;

- вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини;

- не відпускайте своїх дітей гратися на замерзлих водоймах;

- не дозволяйте дітям купатися без нагляду дорослих;

- привчайте дітей дотримуватися правил особистої гігієни.

Пам’ятайте: виховання дітей у сім’ї залежить перш за все від загальної культури батьків! Лише ваша постійна увага й турбота допоможуть дитині уникнути небезпечної ситуації! Бережіть життя своїх дітей!